Track 1. Intro. Pre-History

Про цей захід я дізнався за день до нього самого. І дізнався ще багато чого. Загалом для тих, хто не знає, я народився в місті Луганську. Панків та інших неформалів тут завжди було багато (про індустріальщиків важко сказати, бо вони можуть не з'являтися на людях, а з натовпу їх не розрізнити), а от готів можна було завжди на пальцях однієї руки перерахувати. Я виїхав із Луганська у віці 18 років і після цього не особливо стежив за музичним життям міста (не те, щоб я і раніше якось суперстежив, але щодня у шкільні роки спілкувався у реалі з тими, хто у цьому неформальному музичному житті крутився). Так от, я про те, що гурти з темної сцени в Луганську почали виступати лише у 2008 році, наскільки я знаю. І ось після інформації про виступ гурту з темної сцени, я подумав, що пропускати подібний концерт у рідному місті було б нелогічно...

Track 2. The way to...

Звичайно, тематичних клубів для проведення готичних заходів у Луганську немає (ну, або я чогось не знаю), а Hot Jam, наскільки я зрозумів, є місцем сходки неформалів. Я навіть уявити собі не міг, де територіально може знаходитись такий заклад. Ну, і було воно на відшибі, як, мабуть, і має бути. Добре, що мене довезли туди. Сам би не знайшов. Мало світла, багато темряви. Так, мабуть, можна описати довколишні райони.

Track 3. The Club & the Audience

У клубі Hot Jam проходять туси будь-якої альтернативи і ось такі одноразові готичні концерти. Клуб представляє собою приватний будинок, переобладнаний під танцпол з прилеглими приміщеннями. Причому під танцпол переобладнано саме двір будівлі, тільки зі стінами, дахом та сценою. Клуб маленький, але з урахуванням кількості відвідувачів більше і не треба. Гардероб був на самообслуговуванні, тож цінні речі залишати там не рекомендувалося. Через це мої кишені були забиті всяким сміттям. Публіка загалом була пісня! Кожній тварюці по парі, як у ковчегу. Зібралися представники всіх неформальних музичних субкультур: пара готів, пара панків, пара металістів, пара альтернативщиків, пара емокідів, супроводжуючі гурту та організатори. Загалом близько 20 осіб. Весело. Навіть смішно. Перед самим виступом один із організаторів вийшов на сцену і вимовив вступну промову. Типу "нас мало, але ми сильні" тощо. Виявилося, що у клубі зазвичай не можна палити але нас було мало, тому це правило тимчасово саме на цей концерт відмінили. Також виявилося, що фотографування платне. Камон, чуваки, хочете, щоб на ваших заходах було 200 осіб, а не 20, найміть фотографа та кореспондента, які висвітлюватимуть заходи у мережі чи навіть у газетах. А ці комерційні понти на даному некомерційному заході зовсім не в тему. Після цієї тиради всі 20 людей стягнулися до сцени, яку, до речі, було цілком непогано оформлено та обставлено. Ну, і, з'явившись із зали, київський гурт Crazy Juliet розпочалв виступ...

Track 4. Crazy Juliet (Ukraine)

Проект Crazy Juliet був створений в 2003 році в Одесі двома людьми: Mytho5 і Evadam (перший зараз відомий за електронно-індустріальним проектом Ginger Snap5). Не знаю, чи були у них виступи саме у цьому оригінальному складі та чи була творчість взагалі. Цікаво було б дізнатися. Але повноцінно проект став функціонувати лише у 2007 році після майже повної зміни складу та переїзду до Києва. Тож тепер це київський проект, що складається з 4-х осіб. У 2007 році (якщо не помиляюся) був випущений самотужки єдиний реліз. Музично на диску була якась суміш darkwave, electrogoth та гітарного звучання. Лірика переважно була англійською, хоча україномовні пісні теж проскакували. На виступі ж гітара та бас були виведені на перший план, іноді загороджуючи вокал та створюючи враження в деяких моментах, що метал-гурт просто не знайшов барабанщика. Деякі пісні були виконані дуже класно. Ті, в яких все ж таки на першому плані залишалася електронна частина і вокал. Вокал, до речі, дуже здивував. І нехай вокаліст не оперний співак, який закінчував консерваторію, але так оригінально гратися голосом не кожен зможе. В одну мить це мила маленька сором'язлива дівчинка-гот (манірні рухи та акторська поведінка теж були присутні), в іншій - типовий хард-роковий вокал, в третій - вбивчий гроулінг. Гурт зіграв усі свої відомі пісні (або всі свої пісні взагалі). Під час концерту я припустив, що через відсутність супервідомих хітів вони мали б закінчити виступ кавером. Зрештою так і сталось. Тільки кавер-версія виявилася на невідому пісню євроденс-гурту E-Type. Я очікував дещо популярнішої пісні, яку знали б усі. Ну, і зігравши ще раз їхній основний хіт "Army of the Bones", концерт закінчився так само раптово, як і почався. Потім було спілкування з фанатами, яке ми вирішили пропустити і тихо-мирно вирушили додому.

Track 5. Outro. The Beginning of the End?..

Отже, нарешті я побував на готичному заході в рідному місті. Залишивши всі смішні нюанси осторонь, можна сказати, напевно, дві речі: дуже не вистачало хоча б фонової форматної музики (я вже мовчу про діджеїв), а тиша перед вистопом та після вбивала, м'яко кажучи, і зовсім не сприяла концертному настрою. Так був своєрідний драйв домашнього VIP-концерту, що особисто мені завжди подобалось. Сам гурт для рівня України звучить цілком непогано і навіть напевно унікально у своєму роді. Але для Європи все ж таки цього недостатньо. Публіка залишає бажати кращого. Загалом, темна сцена в Луганську по суті відсутня. Хоча як мінімум один справді класний індустріальний проект тут є.